Слово «чебрець» на грецькій мові означає «сила». Цим ім’ям стародавні хотіли підкреслити надзвичайну лікарську силу чебрецю. В Азії присмак чебрецю обов’язковий в національних стравах з баранини. Також ця пряність – незамінний інгредієнт французької кухні.
Хімічний склад чебрецю:
Рослина містить:
- Джерело вітамінів: A, Е, К, С, В, D
- 0,1-0,6% ефірне масло.
- Тимол, карвакрол, камідь
- Виявлено дубильні речовини, гіркоти, мінеральні речовини.
Калорійність чебрецю:
- в сирому вигляді – 101 ккал/ 100 г,
- 5,6 г білків.
- 1,7 г жирів.
- 10,5 г вуглеводів.
Лікувальні властивості чебрецю:
- Трава чебрецю застосовується для лікування захворювань нирок і сечових шляхів.
- Препарати чебрецю покращують роботу підшлункової залози, стимулюють діяльність травної системи, підвищують апетит.
- Чебрець відомий як засіб для збільшення потенції та лікування чоловічого безсилля.
- З чебрецю роблять на ніч примочки при кон’юнктивіті.
- Чебрець є корисним при низькій кислотності шлункового соку і виразці дванадцятипалої кишки.
- Його вживають для лікування шлунково-кишкових захворювань, при нервових хворобах, безсонні, цукровому діабеті, перевтомі та нічному нетриманні сечі.
- Чебрецем лікуються при гіпертонії; також він чинить заспокійливу дію.
- Він заспокоює нерви, знімає запалення, вбиває грибок і патогенні мікроорганізми.
Протипоказання до вживання чебрецю:
- Від вживання чебрецю варто утриматися в разі індивідуальної підвищеної чутливості до окремих компонентів трави. Також він протипоказаний тим, хто:
- страждає від виразки шлунка;
- має серйозні порушення роботи жовчного міхура, печінки і дванадцятипалої кишки, нирок;
- хворіє на важку форму бронхіальної астми, астматичного бронхіту, миготливої аритмії;
- має схильність до діареї.
- Чебрець потрібно приймати з обережністю при гіпотиреозі, підвищеній кислотності шлунка і зниженій функції щитоподібної залози. Рослина не рекомендується дітям до двох років.
- Жінкам чебрець протипоказано приймати у період вагітності та годування грудьми, а також під час менструації.